Якщо на початку 2018 року більшість людей проводили в соціальних мережах близько двох годин на добу, то зараз ми проводимо там весь свій вільний час, за винятком годин, коли працюємо або займаємось іншими справами, тобто, коли телефон не можемо взяти до рук.
Люди використовують соціальні мережі, щоб знати головне. Але саме це є однією з основних причин стресу. На сьогоднішній день, соціальні мережі більше додають його ніж знімають.
Вчені з Австралії, ще в 2014 року заявляли, що їх дослідження виявило погіршення настрою після використання Facebook протягом 20 хв. А скільки часу ми зараз проводимо в інтернеті?... Вчені стверджують, що використання соціальних мереж знижує увагу, концентрацію, погіршує сон та загальне самопочуття. Окрім цього підвищується рівень тривожності. Це все може сприяти появі у людей тяжких психологічних проблем. Від депресії до посттравматичного стресового розладу, біполярного розладу чи шизофренії.
Хоча, варто зазначити, що психіка українців все ж трохи адаптувалася до реалій сьогодення, ніж в перші місяці війни. Як кажуть психологи, пристосувалась і побудувала своєрідний захисний шар, який зменшує шокуючий вплив того, що ми бачимо, чуємо, читаємо.
Та не у всіх цей захисний шар однаковий. Хтось більше вразливий, хтось менше. У когось його взагалі немає. А так як інтернет переповнений інформацією: достовірною (з перевірених джерел чи з першоджерел) та фейками, маніпуляціями, перепостами і викривленими фактами, то і в результаті замість спокою ми отримуємо лише виснажливі емоційні гойдалки.
Як пише «Українська правда», соціальні мережі використовують 76,6% українців, 66,7% – телебачення, 61,2% – інтернет за винятком соцмереж. Це свідчить про зростання потреби в більш оперативних джерелах інформації, однак призводить до того, що споживання дезінформації також зростає.
На сьогодні помітне зростання довіри до соціальних мереж: вона вища на 6%, ніж до інших джерел інформації онлайн, а серед усіх інших джерел новин соцмережі перебувають на 2-му місці за рівнем довіри.
З початку широкомасштабної агресії провідним джерелом інформації для українців став месенджер Telegram, його використовують 66% громадян, за ним опинився YouTube, його використовують 61% громадян, а Facebook змістився на третє місце з першого, яке до того він посідав стабільно декілька років поспіль. Звідти черпають інформацію 58% громадян. Менш популярними джерелами новин для українців під час війни стали Viber (48%), Instagram (29%), TikTok (19,5%) і Twitter (8,9%).
Згідно з дослідженнями фахівців Гетеборзького університету, кожен четвертий з користувачів відчуває внутрішній дискомфорт при порушенні регулярності спілкування з улюбленим ресурсом. Інші джерела стверджують, що інтернет залежність - це вже давно визнане психологічне захворювання, а залежність від соціальних мереж - його нова форма.
Хоча, сучасні психологи в своїх визначеннях розходяться. Дехто з них не вважає що соціальні мережі можуть викликати депресію безпосередньо, але можуть сприяти виробленню звичок. Сидячи в соціальних мережах легко лягати спати занадто пізно, відволікатися і ігнорувати обов'язки.
«Соціальні медіа, які сприяють цим речам - і на додаток до цих речей-також сприяють депресії», - говорить Леа ліс, доктор медичних наук, сертифікований психіатр з клінічною практикою в Саутгемптоні, Нью-Йорк.
Інший психолог Еймі Дарамус, PsyD з Чикаго стверджує, що «один з найболючіших симптомів депресії-безнадійність. Якщо ви дивитеся більше новин, ніж вам потрібно, або іншим чином звертаєте більше уваги на негативний контент, тоді так, це буде сприяти депресії».
Як же мінімізувати негативний вплив соціальних мереж на психічне здоров'я? Психологи- вчені з різних університетів світу приводять майже однакову схему.
По-перше, вимкнути сповіщення. Спробуйте вимкнути сповіщення для всіх програм, включаючи електронні листи та текстові повідомлення.
По-друге, встановіть часові рамки. Встановлення обмеження на частоту використання додатків соціальних мереж призведе до появи попередження, коли ви перевищите відведений час. Дотримання цих обмежень може допомогти скоротити час використання екрану.
По-третє, правильним буде навчитися прислухатися до себе. Наприклад, ставити собі запитання: «Чи дійсно я зараз хочу переглянути новини і з якою метою?» Вам потрібно знайти конкретну інформацію? Наприклад, дізнатися про спосіб надати або отримати волонтерську допомогу? Подивитися думку якогось конкретного експерта, якому ви довіряєте? Отримати інформацію про стан справ у якомусь конкретному місті? Якщо так, то знайдіть потрібну інформацію, прочитайте і відкладіть телефон чи закрийте ноутбук. Якщо ж виявиться, що конкретної мети немає, то краще не відкривати новини взагалі.
Юлія Мусташ
Napisz komentarz
Komentarze