Українці почали багато молитися. В ті часи, коли немає світла, води, газу, коли лунають вибухи або місто знаходиться в окупації. Ще більше моляться за своїх рідних, які не поруч і особливо сильно за наших воїнів.
Силу молитви і підтримку Бога люди відчувають і на практичному досвіді. Коли ракета влучила в будинок і ніхто не постраждав, коли тяжкопораненого воїна вдалося врятувати, коли з бою українські солдати виходять без втрат.
Для наших захисників навіть створили спеціальну ікону — Богородиці Воїнської, або Покрови Воїнської. Автором її є іконописець Юрій Нікітін. Він писав цей образ на замовлення військових та капеланів Православної Церкви України, узгоджував з ними концепцію та ескізи, а за основу взяв образ Покрови Пресвятої. Символічним в цій іконі є те, що в ній поєднали під святим покровом лицарів різних часів — від князя Володимира Великого, який, крім того, що хрестив Україну-Русь, був воїном, до героїв, які нині боронять територіальну цілісність держави. Завдяки створенню цієї ікони вдалося показати спадковість боротьби українського народу.
Оригінал образу зберігається у Святомиколаївському храмі у Києві, повідомляється на сайті Експрес. Два роки тому в Михайлівському Золотоверхому соборі предстоятель ПЦУ Епіфаній освятив понад 20 тисяч іконок Покрови Воїнської та передав їх через капеланів військовим на Схід України. Ці іконки і зараз зберігаються у більшості наших захисників в нагрудних кишенях.
Єпископ Української Греко-Католицької Церкви Степан Сус побував у кількох селах на Чернігівщині, які пережили 25 днів окупації. Виданню «Твоє Місто» він розповів, що коли вони приїхали, люди почали виходити зі своїх домівок, підходили, просили благословення для себе, для своєї сім’ї. Люди дякували Богу, що залишилися живі. Під час окупації вони здебільшого сиділи у погребах. Росіяни часто не дозволяли виходити їм на вулицю. Інколи когось, хто порушував заборону, розстрілювали, комусь погрожували. Люди кажуть, що багато молились. Окупанти повбивали домашніх тварин – свиню, корову, з’їли все, що у людей було. А люди молились, просили в Бога вижити.
Протоієрей Рівненської єпархії УПЦ Василь Кучер в одному з інтерв’ю розповідав що в різних життєвих потребах люди можуть читати різні частини Псалтирі. Саме при нападі ворогів зазвичай читають псалом 107 (нехай упокорить Господь ворогів і нехай залишать вони свої злі наміри) і псалом 127 (нехай не торкнеться домів злоба ворогів і нехай будуть у сім’ї мир і благословення Боже). Крім того, досвідчені духівники часто радять читати у будь-яких скрутних ситуаціях, незалежно від суті труднощів, псалми 50-й і 90-й. Псалом 90-й - це сильна молитва у складні моменти життя. Найчастіше його промовляють, коли загрожує небезпека.
З початку війни ікон стало більше. Вони є всюди. На вікнах, в підвалах, в бомбосховищах, на дверях. Люди носять їх з собою, поруч з документами. Прикріплюють до одежі дітей. Немає дитини в Україні, яка була б без хрестика. Хрестик для дитини - важливий оберіг, «провідник», який єднає дитину з Богом.
Чому таке відбувається?, - питають люди. Чому на це дивиться Бог? Єпископ Української Греко-Католицької Церкви Степан Сус розповідав так: «Ці люди, які перетерпіли так багато, казали, що Бог був з ними, був у тих погребах. Вони відчували, що є під Божою опікою, особливо, коли їх сильно бомбили. Ми досі боремося з однією із найсильніших армій світу, і це є свідченням того, що з нами Бог і Він нам дає силу, щоби боротися з тим злом. Воїни часто розповідають про чудеса, які з ними трапляються на полі битви, а люди про дива у різних містах. Чомусь ми мало зважаємо, але ж подумайте, скільки ракет недолетіло, скільки не розірвались на нашій землі, а скільки вони могли ще наробити зла…»
Бог обов’язково знайде рішення цієї ситуації і він використовує наші руки для того, щоби зупинити цю агресію і це зло. Це руки наших військових, волонтерів, медиків тощо. Бог завжди є на стороні правди, і ми повинні усвідомлювати, що Бог не може без нашої участі ту війну зупинити, він потребує наших рук, сміливості та відваги.
На сайті Братства святого Архістратига Михаїла Православної церкви України прописні такі слова: Молитва за Україну, щодня о 23:00 (за київським часом).
«Закликаємо до посиленої молитви за Україну щодня о 23:00!
Друзі! Закликаємо ще більш посилено молитися. Молитва має велику силу.
Це обов’язок тих, хто не на фронті. Молімось за перемогу наших захисників над супостатом, припинення війни і повернення мирних часів.
Маймо надію на Боже милосердя і Його промисел. Всі на молитву!» - йдеться у повідомленні.
І на останок. Сильна молитва за українських воїнів
«Боже Великий, Боже Всесильний! Ми, грішні діти твої, в покорі сердець наших приходимо до Тебе і схиляємо голови наші. Отче! Прости провини наші і провини батьків, дідів і прадідів наших. Прийми нині, благаємо тебе, щиру молитву нашу і подяку нашу за безмежне милосердя Твоє до нас. Вислухай наші молитви і прийми благання сердець наших. Благослови нашу Батьківщину Україну, перемогу над ворогом, долю і щастя їй дай. Премилостивий Господи, всім, хто вдається до Тебе з благанням, подай милість Твою. Благаємо Тебе, Боже, за воїнів і захисників, за братів і сестер наших і за всіх тих, хто потребує твого милосердя і допомоги твоєї. З'єднай нас всіх в єдину велику Христову сім'ю, щоб всі люди України нашою єдністю і перемогами славили величне ім'я твоє завжди, і нині, і завжди, і на віки віків. Амінь».
Юлія Мусташ
Napisz komentarz
Komentarze