Beata Perzanowska
У Командуванні медичних сил ЗСУ пояснюють, що медична допомога військовослужбовцям надається в повному обсязі у Військово-клінічному центрі та підпорядкованих йому госпіталях відповідно до зони відповідальності. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травм або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
Фізична реабілітація призначається після закінчення основного лікування і є наступним етапом. Вона може тривати до півроку і більше. Психологічна може тривати роками.
В Україні існує дефіцит професійних реабілітологів. Медики скаржаться на те, що насправді навіть не існує системної та чіткої реабілітації, як наприклад в Європі.
Сергій Ращенко, керівник одного з реабілітаційних центрів на півдні України розповідає про цю систему так: «У нас є така курортно-санаторна система, коли люди їдуть у якісь санаторії, 20 днів вони щось там роблять і це все реабілітація радянського типу. В сучасній реабілітації немає масажу, усіляких ван, грязей, п’явок. У нас мало навіть людей, які реально розуміють що таке сучасна реабілітація для військовослужбовця, який прийшов з війни. У нас відсутня школа реабілітації».
В інтерв’ю Суспільне Новини пан Ращенко майже вщент розніс «сучасну» реабілітаційну систему в Україні, вважаючи що вона взагалі відсутня.
І хоча насправді інтернет переповнений інформацією про новостворені і вже існуючі реабілітаційні центри для військових, такі установи потребують хорошого фінансування та підтримки від держави. Адже половина з них створена волонтерами та меценатами.
Та профільних лікарів в таких центрах все рівно не вистачає. Психологи з усім просто не впораються. А таких фахівців як ерготерапевти, травмотерапевти та фізтерапевти вкрай мало.
- Це специфічне навчання, наголошує представник закладу Superhumans Роман Ліщук, під час публічної дискусії «Незламні Суперлюди. Як організована реабілітація військових на Львівщині». – Кадрів не вистачає. А один з дуже сильних військових ВИШів, вже третій рік не може започаткувати кафедру медичної реабілітації, бо не вдається набрати штат викладачів.
Лише від 2014 року і до початку повномаштабного вторгнення росії, в Україні, за данними ООН, налічувалось від 9 до 10,5 тисяч поранених бійців. Наразі, інформацію про точну кількість постраждалих від початку війни, військове керівництво не розголошує, але вже зараз зрозуміло, що система охорони здоров’я до такого напливу пацієнтів готова не була.
Та попри всі реформи медичної системи, військові й досі масово скаржаться на бюрократію в процесі проходження реабілітації. Про це йдеться на сайті Центру громадського моніторингу та контролю. Боротьба з паперовою тяганиною ведеться і з боку самих військових, і з боку громадських активістів.
- Мене вразило, що коли я виписався з лікарні, ніхто не пояснив що робити далі, – розповідає адвокат та військовослужбовець Масі Найєм, який під час одного з боїв зазнав тяжкого поранення та втратив око. – Немає ніякої програми чи системи, яка могла б далі підтримувати пораненого військового. Її просто не існує в Україні.
Нещодавно Масі Найєм заснував організацію «Принцип», яка має на меті полегшити життя захисникам із пораненнями та боротися із ускладненнями військово-медичної системи.
Ще в 2021 році в Міністерстві у справах ветеранів України розповідали, що в 2023 році по всій країні будуть створені сучасні регіональні центри медичного забезпечення та психологічної реабілітації для військовослужбовців та ветеранів війни.
- Дуже важливо, що держава активно реалізовує ветеранську політику, - розповідала тоді Міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна. – Ми хочемо пріоретизувати питання психологічної та медичної реабілітації для захисників України.
Лапутіна погоджувалась з тим, що наша система має пострадянську інерцію – від початку війни не було створено єдиної системи реабілітації для захисників. Однак 13 жовтня 2021 року вийшов Указ президента, яким передбачено створення сучасних реабілітаційних центрів у кожній області України.
І хоча, на сьогодні вони дійсно відкриваються і функціонують, як я і писала раніше, фахівців і фінансування суттєво не вистачає. А людей, яким потрібні фізична і психологічна реабілітація, нажаль, з кожним днем стає все більше.
Дуже допомагають і підтримують західні партнери: і Великобританія, і Німеччина, і Польща, і Америка тощо. На лікування та реабілітацію до ЄС вже евакуювали майже 4 тисячі українців.
А в Україні на сьогодні понад 200 громад подали заявки на створення «Центрів життєстійкості». Мата центрів - реабілітація тих, хто постраждав від російської агресії.
Тож, будемо сподіватися, що як завжди, об’єднавши зусилля, українці впораються і з цим викликом долі. Нам допомагає увесь світ і ми обов’язково переможемо.
Слава Україні!
Юлія Мусташ
Napisz komentarz
Komentarze