Ще в грудні 2021 року і декілька років до того, в Україні тривали суперечки на злободенну тему – чи варто "скасувати" казкового персонажа Діда Мороза, який на Новий рік приносить дітям подарунки та є символом Нового року у багатьох країнах СНД. На сьогоднішній день це питання відпало само собою. Російський «Дід Мороз» більше ніколи не прийде до українських дітей.
Зі слов’янської міфології
Не завжди Дід Мороз був добрим персонажем. Цей образ взятий із міфології давньослов‘янських племен. Там справді був присутній повелитель зими та морозів, його називали по-різному: Тріскун, Студенець, Карачун, Зимник і, звичайно, Мороз. «У давніх слов’ян є людське уособлення морозу – зимової стихії: літня людина з довгою білою бородою, тепло вдягнена. А характер у того дідугана був важкий, як щось не подобалось, то він надсилав на людей холоди, крижані вітри й завірюхи. Наші пращури уявляли володаря морозу велетнем із крижаним серцем: він забирав неслухняних дітей до лісу і віддавав голодним вовкам», – розповідають дослідники. Щоб задобрити Тріскуна-Мороза, для нього приносили жертву. У деяких племен — навіть людську. У лісі до дерева прив’язували юну дівчину. Якщо на ранок її знаходили замерзлу та ще й вкриту льодом чи снігом, це означало, що Мороз прийняв жертву, і люди переживуть зиму. З плином історії жертви Морозові ставали менш кривавими. Замість них злого діда задобрювали вбитими тваринами.
Більшовики і релігія
На заміну злому Дідові Морозу прийшов добрий Святий Миколай. Повідомляє galinfo.com.ua. Цей персонаж більше не потребував пожертв, він не нищив людей морозами, єдине, що міг зробити — принести неслухняним дітям під подушку різки замість подарунків. Але, як відомо, комуністи дуже войовниче ставилися до релігій загалом та християнства зокрема. Вони знищували храми, розстрілювали та засилали у Сибір тисячі священиків. Будь-які релігійні традиції суворо заборонялися. Коли більшовики у 1917-му захопили владу, Різдво та Новий рік потрапили під заборону: мовляв, негоже пролетарям, які будують соціалізм, свята капіталістів відзначати. Дісталося навіть різдвяному символу – ялинці. Ленін погрожував розстрілом, якщо знайдуть у когось прикрашене деревце. Але у середині 30-х керівники Компартії зметикували, що свято Нового року – відмінний плацдарм для пропаганди. Тоді в СРСР саме розгорталася активна боротьба з релігією, яку називали «опіумом для народу». Люди потай продовжували відзначати церковні свята. Аби викорінити традиції та християнські символи, комуністи вирішили їх підмінити: замість Різдва – Новий рік, а замість Святого Миколая, який століттями в Україні клав під подушку малечі подарунки, знайшли заміну в особі Діда Мороза, який мимоволі перетворився на агента комуністичної пропаганди.
Дикість радянської влади
Образ Діда Мороза, як доброго новорічного персонажа, з’явився наприкінці 30-х років ХХ століття в Росії. Його було вирішено зробити добрим другом дітей на заміну Святому Миколаю. А принесена в жертву дівчина-Снігуронька оголошена онукою Мороза.
А прикрашена зимова ялинка в 1935 році повернулася до Харкова (Харків був першою столицею радянської України в період 1919–1934 років).
Деякі дослідники вважають, що святкувати Новий рік комуністи дозволили, аби хоч якось відволікти людей від страху перед масовими репресіями, які прокотилися по країні саме у 1937-38 роках. Це був час «великого терору» в СРСР, коли відбувалися наймасштабніші репресії. Більшість людей жили в постійному страху, що кожен з них може бути наступним, до кого завітають НКВД-исти. Також це був пік боротьби радянської влади з Церквою, що, не дивлячись на своє нелегальне становище, зберігала великий вплив на людей. В таких умовах комуністам конче необхідно було якимось чином замінити наявні церковні традиції, пов’язані зі святкуванням Різдва. Тому, в 1935 році соратник Сталіна Павло Постишев виголосив тезу щодо необхідності святкування не церковного Різдва, а Нового Року. У самий розпал репресій спеціальна «методичка» з детально прописаним сценарієм запровадила веселого дідугана з білою бородою в червоній шубі і з подарунками на новорічні свята в радянських дитсадках і школах, трудових і профспілкових колективах.
Після Другої світової війни Новий рік став обов’язковим святом на заводах та фабриках. Так у країні Рад викорінювали давню традицію святкування Різдва у родинному колі. Новий рік перетворився на свято комуністичної пропаганди. Дітей змушували приходити в костюмах червоноармійців та славити у віршах вождів революції. На відміну від Святого Миколая, який таємно клав під подушку гостинці, від Діда Мороза радянська малеча отримувала однакові подарунки за виконану, як на заводі, конкретну роботу – вірш, пісня чи танець. Саме тоді символічна постать Святого Миколая в Україні була примусово стерта російською владою…
Дід Мороз чи Святий Миколай?
Дід Мороз - це відроджений атеїстами образ дохристиянського божества. З точки зору Християнської Церкви - він належить до бісів. Багато людей це розуміють, а тому замість Діда Мороза повертаються до образа Святого Миколая, християнського святого, доброго друга дітей.
У незалежній Україні образ Святого Миколая і традиції дарувати подарунки повністю відроджуються. Також дедалі більше шанується традиція прояву турботи про нужденних: як у вигляді доброчинних заходів у церковних громадах, так і у світських благодійних проектах.
Образ Святого Миколая (відомий у США як Санта-Клаус) був придуманий у 1823 році американським письменником Клементом Кларком Муром. Це веселий дідусь з білою бородою та в червоному тулупі з червоним капелюхом. Він літає у повітрі на казкових оленях та влазить через димарі до будинків, щоб дарувати дітям і дорослим подарунки на Різдво.
Образ українського Святого Миколая – це добрий чарівник, одягнений в ризу з золотим оздобленням та корону, відтворюючи вбрання священника, який приносить дітям під новий рік подарунки. В руках тримає посох. Святого Миколая супроводжують ангели і чортики, можливо ельфи, які вказують йому де слухняні діти, а де бешкетники. І цей образ насправді взятий з реальної людини - з образа Миколая Чудотворця.
Про благочестиве життя та чудеса, які творив Миколай, існує багато переказів та легенд. Церква прославляє Миколу Чудотворця як швидкого помічника усім, хто опинився в біді та скорботах. Святий допомагав потопельникам, визволяв полонених, рятував від смертної кари невинних, зцілював хворих: повертав зір, мову, позбавляв кульгавості. Допомагав бідним, дарував їжу голодним, був помічником та заступником.
Тож, будемо сподіватися, що з приходом свята Святого Миколая, в Україну прийде також ПЕРЕМОГА І СВОБОДА!
Юлія Мусташ
Napisz komentarz
Komentarze