Це завдає шкоду нашим Збройним Силам та ускладнює виконання поставлених завдань, написала вона у Фейсбук.
«Навіть якщо у вас є свої джерела інформації на фронті, не треба писати у соцмережах деталі військових операцій ЗСУ. Тим більше, що джерела на тактичному рівні не володіють всією ситуацією вцілому, бо мають уяву лише про фрагмент. Інформація про звільнення чи втрату населеного пункту, надана до завершення операції вважається некоректною. Дочекайтесь офіційної інформації від Генерального штабу ЗСУ», – закликала Ганна Маляр.
Нажаль, російський агресор з Українським народом воює всіма дозволеними і недозволеними методами. Одним із методів є війна інформаційна. Над інформаційними операціями проти України давно працює величезна кількість російських спеціалістів, в тому числі й ботоферми, і їх мета – створити колапс в інформаційному просторі України і світу.
Поки військові захищають Україну, ворожа атака в інформаційному просторі спрямовується на деморалізування громадян, тобто, залякування, щоб паралізувати кожного страхом за своє життя і життя своїх дітей. Агресор розраховує на те, що в суспільстві будуть масові заворушення, утвориться паніка та руйнування комунікації влади і громади.
Останнім часом у соціальних мережах, групах ФБ активно поширюються негативні публікації, розповсюджують неправдиву інформацію щодо українських втрат на фронті, тощо. Поширення такої дезінформації тягне за собою адміністративну відповідальність. Статтею 173-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за поширення неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку. Отримати протокол про адмінправопорушення можна не лише за створення фейкової новини та подальшого її розповсюдження, але і за поширення неправдивої інформації через незнання реальної ситуації.
Відповідно до статті 255 КУпАП складання протоколів за ознаками статті 173-1 КУпАП належить до повноважень органів Національної поліції.
Як «працюють» чутки
Насправді, чутки – це важливе і особливе джерело отримання знань про те, що відбувається у суспільстві. Через масову свідомість чутки впливають на громадську думку, політичні настрої, ставлення до керівництва країни, державний устрій, засоби масової інформації тощо.
Чутка – це доволі могутній комунікативний інструмент, що змушує замислитися над його використанням серйозніше. Аналіз чуток, що циркулюють у суспільстві, істотно доповнює картину, котра складається на підставі традиційних і, як правило, прямолінійніших методів збирання інформації про суспільство.
Можливість маніпулювання чутками давно стала загальним місцем серед спеціалістів різних направлень. Дуже часто саме неформальні масові комунікаційні процеси є найбільш ефективними каналами впливу. Хоча робота з ними найбільш складна, вимагає максимальних зусиль і часу, але вона виявляється найбільш результативною. Серед переваг неформальних комунікацій слід відзначити їх довговічність, їх практичну «безкоштовність», а також відносну непіддатливість контракції, що вживаються опонентами.
Для чутки характерна одноразова відтворюваність перед слухачами. Другий раз одній й тій самій людині дана чутка не переказується. Для розповсюдження чутки не потрібно додаткової допомоги, і витрат. Так зване «сарафанне радіо» робить свою справу безкоштовно. І, більше того, що заходи з протидії, скажімо, спростування в ЗМІ, не завжди в змозі перешкодити поширенню.
У деяких кампаніях чутки - найбільш сильні засоби комунікації, нерідко вони поширюються швидше, ніж офіційна інформація і більш впливові, ніж звичайні ЗМІ. Вони несуть інформацію більш захоплюючу, ніж просто факти чи правда. Сучасні електронні комунікації (Інтернет) розносять чутки зі швидкістю світла в інші регіони світу.
Маніпулятивна гра цифрами та фактами з метою створення ілюзії об’єктивності, тенденційний підбір ілюстративного матеріалу з наголосом на ефекті «драматизму», «наочні ілюстрації», що залякують та інші засоби якими користуються інформатори, спрямовані на створення емоційного дискомфорту і нейтралізацію здібностей людини раціонально оцінювати інформацію.
З метою доведення інформації до цільових аудиторій не виключений і її спонтанний, а насправді спровокований або свідомо передбачений «витік» інформації, що дозволяє досягати бажаного ефекту. Визначальними факторами поширення чуток є: джерело, альтернативне зміст, дискомфорт і спростуваннями.
На загальносоціальному рівні чутки служать різним цілям. Вони застосовуються в якості «пробної кулі»: запускаючи відповідну чутку, досліджується, хто і як буде реагувати на неї. Знаючи, яку реакцію вона викликає, можна відповідним чином спланувати майбутні дії. У більшості випадків з чутками починають боротися лише після того, як вони широко розповсюдилися. Для боротьби з ними нерідко застосовують виступ офіційної особи із спростуванням.
Згідно з дослідженням NewsGuard, вебсайту, що відстежує дезінформацію в інтернеті, тільки один сервіс для створення і перегляду коротких відео TikTok став однією з основних платформ, де фейкові відео про війну в Україні збирають мільйони переглядів.
Юлія Мусташ
Napisz komentarz
Komentarze