В умовах сьогодення, мат став дуже популярним серед українців. Зовнішнє і внутрішнє спостереження показує: наше ставлення до матюків зараз інакше, ніж було в мирний час. Психіка мільйонів людей перебуває в надсильному напруженні, всім нам складно підібрати слово зі звичайного лексикону, щоб описати оточенню враження та відчуття. Є таке поняття, як стенічні стани: це злість, гнів, обурення. Астенічні стани послаблюють психіку, стенічні — посилюють її. Так от, емоційне єднання в стенічних станах — зараз корисне для психіки. Завдяки матюкам психіка захищає себе від зриву в зовсім неконтрольовані емоції, оберігає межу інтегрованості.
Насправді наука має чимало аргументів «за» ненормативну лексику:
- Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації і не спрямована образити співрозмовника, корисна для здоров’я. Дослідження показують, що саме така лайка і застосовується в побуті найчастіше. Вона призводить до нейтральних чи позитивних наслідків.
- Якщо ми реагуємо нецензурною лексикою на складну ситуацію, а не на людину, то відчуваємо полегшення. У цьому разі наше обурення новинами, біль, тривожність знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів. Ці нейромедіатори беруть участь в знеболенні чи задоволенні. Матюки не замінять якісної анестезії, але дослідження показали ефективність лайки в зменшенні болю, посилення серцебиття і підвищення больового порогу. Якщо нам важко і ми одним словом це висловили, мозок це сприймає як запуск програми захисту і нападу – «тримайся!»
- Вживання матюків в спілкуванні в низці випадків вказує на близькість людей і хороший емоційний контакт між ними. Коли люди починають між собою матюкатися, значить, вони стали командою.
- Підвищується чутливість як психічного болю, так і підвищується витривалість холоду. Також зростає і фізична витривалість.
Відома українська співачка Анжеліка Рудницька, в інтерв’ю Радіо Свобода розповідала, що сплеск нецензурної лексики саме й притаманний часам війни і це є також певним зняттям стресу.
«Я перший раз потрапила на фронт влітку 2014 року і от тоді я вперше в своєму житті за декілька днів почула більшу кількість матюків, ніж за все своє попереднє життя. Звісно, воно мені дуже різало вухо як людині, яка до цього мало чула матюків. Але я розумію, коли людина перебуває в стресі, коли потрібно миттєво вилити емоцію – то вульгарне, нецензурне слово дає можливість людині викинути з себе агресію… Тому краще хай люди матюкаються, аніж займаються самострілами, самогубствами. Бо людина не народжена для війни, вона не готова бачити кожного дня шалену кількість смертей і таке інше. І, як я зараз розумію, – це захисна реакція організму на такий надпотужний стрес. І якщо матюк закриває цей стрес – то я готова на це заплющити очі»», – пригадувала в інтерв’ю Рудницька.
Цілком можливо, що лайки народжуються зовсім не в тій частині нашого мозку, яка відповідає за вживання решти слів. Річард Стівенс, психолог і автор дослідження «Паршива вівця: Таємні переваги поганої поведінки», впевнений, що мозок керує процесом лихослів'я інакше, ніж звичайним мовленням.
Низка досліджень, проведених Річардом Стівенсом та його колегами, показала, що лайки допомагають впоратись із болем. Психологи провели експеримент, коли просили учасників занурювати руку у відро з крижаною водою і тримати її там певний час. Ті, хто в цей період матюкалися, витримали випробування довше, ніж ті, хто казав слова з нейтральним значенням.
"Окрім толерантності до болю в учасників також зростала частота серцевих скорочень. Коли ви лаєтесь, ваше серце прискорює ритм, що демонструє емоційну реакцію організму, – каже Стівенсон. – Це відповідь на стрес або захисна реакція і вона також має знеболювальний ефект".
Тімоті Джей, професор Массачусетського коледжу вільних мистецтв, також неодноразово заявляв, що у лайливих слів є багато переваг. Вчений доводить, що особи, які використовують лайку у своєму мовленні, є більш чесними. Вони не намагаються підібрати правильні слова, щиро розповідаючи правду, на відміну від брехунів, які ретельно планують, як саме і що сказати.
Матюкання — це складний багатофункціональний смислонасичений механізм, який є одночасно і колективною самооцінкою, і саморегулюванням, і самовизначенням. Це і розмежування, і об’єднання, і розуміння того, хто ти, з ким ти. Зараз важливою є спільна емоція і взаємна підтримка.
«Матюки – це особливий винахід суспільства, який виконує важливу психологічну функцію», – розповідає доктор психологічних наук Любов Найдьонова. – Зараз, матюкайтесь на здоров’я, а після перемоги – будемо відновлювати не лише міста, а й власну культуру мовлення».
Юлія Мусташ
Знаків - 4636
Napisz komentarz
Komentarze